Чого бракує окремому кадру з музичного відео, щоб бути світлиною і навпаки?
Щодо "навпаки" — тут ясно. Всі бачили слайд-шоу під музику. Яке воно не є, але це теж музичне відео. Але чи кадри музичного відео є повноцінними у творчому відношенні світлинами? Це питання цікавіше. Якщо дуже спрощено, кліп можно представити як набір ключових кадрів, що відповідають певним сценам, та проміжних кадрів, що заповнюють переходи між ключовими кадрами, сценами. Так от, якщо ключові кадри просто зобов'язані бути грамотно скомпоновані, завжди цікаво з'ясувати ситуацію з проміжними. Спробував принагідно зробити це на прикладі конкретного кліпу.
Rocking Music
— музична композиція французького діджея і продюсера Martin Solveig, була видана 17 лютого 2004 року як друга редакція синглу з дебютного студійного альбому Sur La Terre [2002], відеокліп відзняли 29.12.2004. Це прекрасна робота творчого тандему режисера-стиліста Arno Bani та оператора-постановника Jean-Philippe POLO. Вкотре переглядаючи — я завжди відчував, не встигаю "обробляти" візуальну інформацію. Це тривало доки не вирішив зробити знімки екрану. Прошу, результат.
... чим не фотосесія? І це лише невелика частина.
Гадаю кожен з цих випадкових кадрів може претендувати на статус самостійного і самодостатнього авторського фотографічного знімка.Далеко не всі кліпи зможуть успішно пройти цей тест — надто інформативними виявляються проміжні кадри. Але саме таким способом можна пересвідчитись у майстерності творчої групи, зокрема, оператора знімальної камери, стиліста і актора (тут в кадрі була Ugne Andrikonyte).
Власне, відео: