Вони були осторонь, їх не розуміли. Вони напружували критиків, які не встигали для них вигадувати нові стилі. Вони у кожній, відшліфованій як коштовний камінь, композиції залишали частинку душі та ... дискомфорту. Удавана нелогічність ускладнювала шлях до них, але врешті вони опинялись у твоєму серці
В кінці сімдесятих до мене потрапила аудіо-касета із записом італійських музикантів. Непередбачуваність, легкість і діапазон музичної форми — видались поривом свіжого повітря. Як поп-колектив, вони відрізнялись від "традиційних італійців". Коли ж раптом поставали арт-роковими — були позбавлені містичного пафосу англомовних монстрів. Словом, музика сподобалась і ... вокал.
Matia Bazar
, "найдивніший" італійський гурт. Пригадаю їх перші чотирнадцять років, час з першою вокалісткою.Генуя, 1975 рік. Aldo Stellita, біолог за фахом [п'ять років вони не залишали основних занять], бас-гітарист і головний ідеолог проекту, запросив студентку Академії Образотворчих мистецтв Antonella Ruggiero спробувати себе у гурті з Piero Cassano [клавішні], Carlo Marrale [гітара] і Giancarlo Golzi [ударні]. Так художниця-декоратор з голосом в чотири октави, яка вже мала дві власні пісні, стала запорукою успіху, а її друге ім'я — Matia, яким вона акуратно підписувала малюнки, стало частиною імені колективу.
Перший хіт Stasera Che Sera додає впевненості і музиканти переїжджають до Мілану. Наступні композиції, особливо Cavallo Bianco та Solo Tu, слухали не тільки в Італії. Перемога ж на фестивалі San-Remo'78 з піснею ...E Dirsi Ciao — призвела до справжнього тріумфу.
У 1980 році Piero Cassano йде [нібито заради продюсування Eros Ramazotti], чим виокремлює перший етап Matia Bazar, який вважається не таким успішним як наступний [можливо в комерційному сенсі, але він був більш щирим, це точно]. Відтак "хіповість" і юність залишаться у минулому.За п'ять років були записані альбоми: Matia Bazar [1976]; Gran Bazar [1977]; Semplicita [1978]; Tournee [1979]; Il Tempo Del Sole [1980, судячи з преси, слабо продавався, а мені сподобався найбільше].
У 1981 році Антонела вирішує вдосконалити вокал і вивчає оперний спів. Як результат ми отримаємо в майбутньому більше "розважливості", жіночності і загадковості в голосі замість безпосередньої і нестримної експресії.
У 1982 колектив повертається на сцену в оновленому складі. На місце мелодіста Cassano, який, одначе, не дуже шанував "просунуті" технології, прийшов Mauro Sabbione і започаткував "електронний період" [тоді панувала New Wave]. Цей час експериментів увінчався випуском альбому Berlino, Parigi, Londra. Наскільки він разом з головним хітом Fantasia був вдалим — не знаю, але це було модно. Взагалі-то поняття "формат" і "мода" ніколи не тяжіли над креативністю групи, тим не менш тенденції розвитку музики тонко вловлювалися. Так, упіймавши Нову Хвилю і набувши досвіду у створенні естецького шоу, наші герої звертають свої погляди у бік, напевно, постмодернізму і остаточно формують імідж, з яким вони асоціюються і донині. У 1983 році виходить альбом Tango. Антонела закінчила вокальні заняття і результати були відчутними. Її новий стиль робить унікальною кожну пісню. Tango — перший альбом, в якому вокальна інтерпретація покладена лише на Антонелу. Композиція, яка приносить групі всесвітню популярність — Vacanze Romane. Цікаво, що журі на San-Remo'83 скептично поставилось до неї. Важко пригадати тодішнього переможця, натомість "Римські Канікули" актуальні й зараз.
За рік вийшов альбом Aristocratica. В той час вже Mauro Sabbione йде з колективу, його замінив композитор і клавішник Sergio Cossu. Група безупинно гастролювала з Aristocratica в Германії, Франції, Росії, країнах Скандинавії, в Японії і Латинській Америці. Потім на San-Remo'85 була удостоєна "премією критики" електронна рапсодія Souvenir.
В тому ж році багатомільйонними накладами розійшовся альбом Melancolia, а композиція з нього Ti Sento — "розірвала" європейські дискотеки. В період своєї найбільшої популярності музиканти взяли паузу в один рік, що б у 1987 році випустити і презентувати на фестивалі Riva Del Garda, за версією багатьох — найкращий, альбом Mel'o. "Електронний період" було завершено. З піснею La Prima Stella Della Sera, виконаної на San-Remo'88, "Базари" відновили своє класичне звучання. У наступному році доволі акустичний альбом Red Corner, тим не менш, повернув Matia Bazar на дискотеки і... став останнім альбомом з вокалісткою Antonella Ruggiero.
Її голос був вершиною таємничої конструкції музики Matia Bazar. Подібно до діаманту, заломлюючому світло на тисячі відблисків, він перетворював креатив учасників колективу у загадкові і гіпнотичні форми. Причому, це було настільки ефектно, що амбітні колеги з часом поступилися домінуванням Антонелі. Але шоу не могло тривати вічно. Попри сценічний успіх, Антонела не була абсолютно щаслива, і, як пізніше визнавали деякі учасники групи, "мучила себе і інших". Після чотирнадцяти років вона залишає колектив…
... і ось, що скаже Все це почалось у 1989 з відчуття, яке душило мене; я відчувала, що не можу далі йти, мені було досить і групи і музики в цілому. Коли художник живе з таким відчуттям монотонності, порожнечі, він зникає. І я зникла. Все, чого я потребувала, це закінчити мої стосунки з групою, зі всіма людьми, з якими я часто спілкувалася в той час, припинити думати про будь-що взагалі. Мій останній рік з Matia Bazar був схожий на останній день в смутному коледжі. Роком раніше я попередила всіх, що збираюся залишити групу, і після нашого останнього концерту я узяла свої речі і пішла геть. Я їхала в повній самоті в автомобілі, сміялася, плакала і співала. Це відчуття подібно до того, неначе я отримала відставку після тривалої військової служби. Matia Bazar мали енергію на початку, велика частина якої на той час вже вичерпалася. Коли щось прекрасне закінчується, ви просто не можете зробити нічого, щоб повернути це. Лише пам'ять залишається, і потрібно поважати спогади.Я почала жити простими радощами, яких до цього моменту не відчувала, оскільки почала свою кар'єру в дуже молодому віці. Я народила сина, я взнала, як піклуватися про іншу людину. Це може звучати банально, але дитя змінює життя. В даний час, коли я гастролюю країною, я роблю це не лише для себе, але і для мого сина, для мого чоловіка — заради всього, що оточує мене. Моє життя увійшло до нормального русла, і відновлення «звичайності» було однією з моїх найбільших цілей. Я закрила рот і не відкривала його для співу принаймні протягом півтора років, я припинила навіть слухати музику. Я жила в стані духовному і фізичному у якому тиша має граничне значення. Відновлення тиші було моїм неймовірним відкриттям. Я не співала, але думала про спів постійно. Я мала звичай уявляти себе такою, що співає. Я не виголошувала окремих звуків, але я відчувала звуки в собі отже насправді я ніколи не розлучалася із співом повністю.
Можна вважати успішною подальшу долю Matia Bazar й сольну кар'єру Анто. Але здається, йдучи, вона прихопила з собою щось незбагненне,.. може своє Matia?